“Серед інших символічних місць пам’яти особливої семантичної ваги набуває образ могили, причому часто відсутньої, оскверненої чи розкопаної грабіжниками. Власне, «розрита могила» стає метафорою почасти втраченої колективної пам’ті та споневаженої традиції. Для поневоленого народу збережені могили стають знаком культурної закорінености, більш того, вони виступають чи не корелятом історіописання, найпевнішим захистом від «сусідських» фальшувань і перекручень.”