“Чи довго я так зможу проіснувати, без шкіри? Чи не спалахну вогнем? цієїж ночі і не згорю на попіл?
Мій рот був повен гіркоти: щастя, яким я повнилась, від початку містило в собі отруту. Бо хоч любов моя божественна, вона заборонена Господом. Бо її не може бути ніяк. Хоч як не переставляй фігури, хоч які комбінації випробовуй, жертвуй, чим хочеш, обіцяй, що завгодно - не допоможе. Ця любов заборонена, смертельна, неможлива.
Її немає.”