“«Трагедія спільного», «дилема в'язня» та «логіка колективної дії» — тісно пов'язані концепції в моделях, які визначають загальноприйнятий спосіб аналізу багатьох проблем, що з ними стикаються люди, намагаючись досягти колективного добробуту. В «серці» кожної з цих моделей — проблема «зайців-безбілетників». Завжди, коли людину неможливо усунути від отримання благ, які отримують всі інші, для кожного з'являється мотив не робити свій внесок у спільні зусилля, але користуватися зусиллями інших. Якщо всі учасники обирають «заячу» модель поведінки, то колективне благо не створюється. Спокуса «безбілетництва», однак, може домінувати у прийнятті рішень, і тому все закінчується тим, чого ніхто не хотів. Окрім того, деякі можуть створювати блага, тоді як інші — «безбілетничати», що призводить до меншого, ніж оптимальний, рівня забезпечення колективного добробуту. Тож ці моделі є надзвичайно корисними для пояснення того, як цілком раціональні індивідууми можуть за деяких обставин показати нераціональні з точки зору всіх зацікавлених сторін результати.”