Пʼять книг, які я раджу прочитати, якщо ви пишете власну

Ернест Гемінґвей «Свято, яке завжди з тобою».
Одна з моїх улюблених книг. Розмовна мова, короткі й влучні описи, цікавий сюжет. Не знаю, наскільки там багато правди, але завжди інтригує зазирнути в життя великих письменників.

Дельфін де Віґан «Ніщо не заперечить ночі».
Тут можна навчитися вміння бути відвертим із читачем без надмірного «оголення» й говорити просто про складні речі. Це також частково автобіографічна книга. Працює красиво. Читається легко.

Джордж Орвелл «У злиднях Парижа і Лондона».
Тут усе по-орвеллівськи: влучні, колоритні, детальні, але врівноважені описи. Якщо йдеться про роботу з деталями — для мене це саме до Орвелла. Яскраві персонажі. І, звісно, книга частково автобіографічна.

Марк Аврелій «Наодинці із собою».
Моя настільна книга. Час від часу перечитую, щоб нагадати собі, що життя — просто життя, із усіма хорошими та поганими подіями.

Томас Гарріс «Мовчання ягнят».
У цієї книги можна навчитися створювати ідеальних і правдоподібних персонажів. Кращого прикладу я поки не знайшла. Те, наскільки детально описаний головний герой, створює відчуття, що читач знає про нього буквально все. Він не просто живе в голові персонажа — є шанс стати ним. Він настільки справжній, наскільки може бути живим вигаданий герой. От цікаво, де в нього межа між прототипом і вигадкою?

P.S. Гемінґвея хтось узяв почитати ♥️