Щоб повернутися, завжди потрібно піти

Чому люди пишуть книжки?

У випадку з книгою «Так убивати вміють тільки діти» мені потрібні були:

Чесність

Коли з людиною відбувається щось погане, дуже часто вона не може зізнатися в цьому навіть самій собі. Цей клубок невидимих звинувачень та провин стискає і душить щодня. Книга — це мій спосіб сказати собі: “Так, дівчинко, це з тобою сталося, і що? Життя триває.”

Любов

Я дуже любила свою бабусю, але, як будь-який підліток, була жорстока й неуважна до неї. Книга — мій спосіб вибачитися. Книга — мій спосіб подарувати їй безсмертя. Книга присвячена їй.

Щастя

Ця книга для мене — про усвідомлення щастя бути собою. Дозволити собі себе. Пробачити помилки. Побачити у дзеркалі своє відображення й усміхнутися йому, а не ховати очі. Бо найчастіше нас вчать відводити погляд і соромитися.

Я знайшла у героїні себе — маленьку, дорослу, сумну, веселу, налякану, сміливу, жорстоку, лагідну, переможену і переможницю. Різну.

Адже: «Щоб повернутися, завжди потрібно піти».
Так сказала Льоля — головна героїня цієї книги. І я повернулася. До себе.

Цікаво, як це відбувається у інших авторів?