За межами звичного

Ми, люди, часом практикуємо таке: зводимо навколо себе стіни, а потім самі ж сидимо у цій в’язниці. Коли я розповідаю, що часто читаю підліткові та дитячі книжки, це нерідко сприймають як заняття дивне, нудне або як просто пустощі. Проте я точно знаю: дорослі багато втрачають, коли такі книжки навіть не розглядають як кандидатів на читання.
Що ж буде, якщо дорослий зможе зняти з себе ці обмеження і зазирнути у світ дитячих і підліткових книжок?

Розповім, чому читаю їх я.

1. Професійний інтерес. Так, я сама пишу такі книжки, і тому мені цікаво, як це робили і роблять інші.

2. Динамічні сюжети. У таких книжках дуже швидко розвиваються події – у більшості випадків. Не засумуєш! І персонажі дуже яскраві. Мені подобається притаманний таким історіям дух пригодництва.

3. Логіка. Мене дуже тішить, що книжки для дітей і юнацтва мають чіткий початок і кінець. Коли дочитуєш, то ясно розумієш, хто, що, чому і навіщо. Дитячі та підліткові книжки, зазвичай, логічні. Саме тут багатьом дорослим книжкам є чого повчитись, бо у них повним-повно нестиковок, абсурдних вчинків, фіналів-роздратувань, питань без відповідей… (Але до артхаусних творів питань нема).

4. Нова інформація. У сюжети книжок для юної аудиторії часто вплітають пізнавальну інформацію, навіть якщо твір художній. Я дізнаюся щось цікаве про устрій світу. Мені це подобається. Якщо ж ви візьмете у руки дорослий детектив чи історію про кохання, то, можливо, слідкуватимете лише за подіями, але не факт, що здобудете нові знання. Не факт.

До речі, сучасні твори для дітей і підлітків часто порушують теми складні і навіть філософські: булінґ, самоідентифікація, пошук себе, розуміння емоцій тощо.

5. Ескапізм. У дитячих творах (загалом, хоча є винятки) більше оптимізму, віри у світле та доброти, ніж у дорослих книжках. Ця їхня «солодкість» для мене дещо врівноважує гіркоту справжнього світу навколо.

(6.) Місток до порозуміння. У мене немає дітей, але якби вони були, я б також дивилася на книжки для молодшого віку як на місток порозуміння між поколіннями, як на спільну тему для розмов.

Так, це правда, що деякі дитячі та підліткові твори ну зовсім примітивні. Треба дивитися, вибирати. Але ж так і з дорослими книжками теж, правда?

Цим дописом я лише закликаю вас дещо ширше дивитися на книжки, ніж ви, можливо, звикли. Десь там, за межами звичного, є багато цікавого.

Беріть до розгляду дитячі і підліткові книжки, коли вибираєте, що почитати!