Електрична імітація життя

Чи мріють андроїди про електричних овець? by Philip K. Dick

My rating: 5 of 5 stars


Моїми директорами з натхнення працюють коти: хлопчик Міф і його сестричка Мрія. У них красива шерсть середньої довжини, і двічі на тиждень я їх ретельно вичісую. Міф трохи більш пухнастий:

— З тебе шерсті, як з вівці, — кажу я інколи йому.

Я дуже люблю своїх чотирилапих. Це так фантастично. Коти зовсім не схожі на мене. Вони набагато менше важать, пересуваються переважно на чотирьох лапах. Вміють так зігнутися, як мені ніколи не навчитися на йозі. Вилизуються, мурчать. Розуміють те, що я їм кажу. Мають власні погляди і думку. Міф любить стати на задні лапи, спертися на край ванни і дивитися, як кружляє вода над стоком. Мрія вміє дуже вправно добувати корм з іграшки-головоломки. Обидва часто сидять на підвіконні і розглядають хмари, птахів, зміну сезонів…

Водночас з тим вони схожі на мене. У всіх у нас блакитні очі. Ми однаково реагуємо на стрес. Любимо тепло і смачненько поїсти.

Вони живі і справжні. І це не можна сприймати як належне.

“Чи мріють андроїди про електричних овець?”, автор Філіп К. Дік.

Книжка не нова, написана у 1962 році, втім зараз актуальна, як ніколи. Вона постапокаліптична, невеликого обсягу і легко читається.

Сюжет такий: у світі стало складно знайти живу істоту, бо багатьох — і людей, і тварин — замінили роботи. Дозволити собі живого улюбленця можуть лише багатії, людям невеликого достатку лишається заводити електричні імітації тварин — звідси й вівці у назві книжки.

Щодо штучних людей, то на вигляд вони такі самі, як справжні. Андроїди дуже старанно вивчили живих істот і дуже вдало імітують не тільки зовнішність, але й поведінку. Відрізнити не так-то легко. Хіба що роботи не мають ані крихти співчуття до інших — і оцей брак емпатії їх видає. Головний герой намагається викрити андроїдів, які вдають із себе людей. На гонорар за роботу він сподівається купити додому справжнього живого улюбленця.

Але як знати, чи не штучна копія людини він сам? Як знати, чи кожен з нас не робот, який лише думає, що він справжня і жива людина?

Надактуальна книжка у наші часи штучного інтелекту.

Читайте.

А я піду розчісувати котів. Поки ще можу собі це дозволити.




View all my reviews