Ацтеки

Що робити зі снігом, із тугою злою, зимовою?
На світанку холодному, де крижане – обпікає…
Уві сні говорю я до неба ацтекською мовою,
А воно моє серце бере крижаними руками.
Ці гортанні пісні посічуть мою душу знекровлену,
Щоб пили її боги з чужинськими злими найменнями,
Чорнокосі, самотні, із білими-білими скронями,
У подертому одязі, із золотими знаменами.
Я тоді прокидаюсь навзнак – наче знята з жертовника.
Тих, кого той кошмар пожалів – залишив непритомними.
І в порожніх судинах – слова.
Я...