Ти у світі розбитих доріг і підірваних колій.
Ти у світі, який час від часу хапають судоми.
То не дивно, що ти божеволієш – не божеволій.
Ну, приблизно як кажуть в швидкій: «Не втрачайте свідомість».
Говори-но до мене
І лайся до мене,
І скрикуй,
Або просто мовчи, бо мовчати не легше – а легше.
Ти у світі, який – дорога, та поламана скрипка,
Ти у світі, де часом співають, та рідко і хрипко,
Ти у світі, де легко – раптово – до смерті у верші.
Ти до мене мовчи,
Не до мене словами відкашляй.
Цей...
Published on November 19, 2016 02:58