Умієш– малюй картину. Вона нетлінна.
Єдине, що світ минущий по них залишить.
Сідає, кладе їй голову на коліна,
І потім навколо них западає тиша.
Крокують війська і змінюються режими,
І падають астероїди на Юпітер.
І каже вона: «Ми повністю одержимі.
Чи варто зробити чаю и потерпіти?».
І він їй ні пари з вуст, бо слова – мара,
Бо власне уже все сказано сто разів.
І ще – бо крадуть кохання, та він не крав,
І жодного разу від нього не тверезів.
Осіння тривожна ніч забирає кращих.
Мовчать вони, і...