В гостях у Почайни

Почайна – річка з казок і старовинних літописів – здавалась більшості моїх знайомих такою, що зникла. Я про це, якщо чесно, не думала ніколи – є вона чи нема. Але коли в моїй голові з’явилось це слово, ім’я – Почайна – це було так, як у мене часто буває, коли вірш має от-от написатись весь. Ходиш з одним словом, катаєш його на язиці, але не знаєш, до чого воно. “Сон про Почайну” написався і раптом познайомив мене з людьми, які повернули Почайну, справжню і казкову, з того світу на цей. Вони п...