Так, але… Quotes

“Набуватися...У нас це всі знають, що найголовніше у житті є смачна їда, добрі напої і говорити, говорити, говорити з кимось, часом обінаматися і цілуватися, потому добре спати. І чекати наступного доброго вечора, бо перед тим буде страшна висанжлива праця на самоті.”
― Тарас Прохасько, Так, але…

“Коли ми з братом були малі, то уявляли собі, що рай - це летюче дуже високо ліжко із цілою купою найкращих книжок. Можна лежати, читати про те, що бачили інші люди, і самому дивитися на землю, регулюючи силою бажання висоту, не опускаючись до неприємних деталей.”
― Тарас Прохасько, Так, але…

“От в цьому сенс життя – сказав мені один тамтешній інтеліґент. У нас це всі знають, що найголовнішим у житті є смачна їда, добрі напої і говорити, говорити, говорити з кимось, часом обніматися і цілуватися, потому добре спати. І чекати наступного доброго вечора, бо перед тим буде страшна виснажлива праця на самоті.”
― Taras Prokhasko, Так, але…

“Минуло ще не так багато часу, якихось тридцять років. ЩЕ не старість, але надійна зрілість. Для мого покоління все стало на свої місця. Повернення себто до дитинства. Довкола все не надто добре. Тобто не надто добре у ширшому довкола. Дуже добре у найвужчому колі довкола. А в ширших. - брехня, крутійство, жадоба, фальшивість, байдужість, бажанн мати будь-яким способом, зневіра, безпомічність, насильство, небезпеки і вороги. Все, що ми любимо, опинилося під загрозою.

Отож, місія виконана: нам таки вдалось зупинити прогрес. Принаймні той, якого ми так не хотіли.”
― Тарас Прохасько, Так, але…

“Мало хто здатний жити настільки усвідомлено, щоб раціонально підтримувати чистоту у всіх відношеннях. Здається, що чистолюбство взагалі тримається не на тому, чого хочеш досягнути, а на тому, чого не можеш витримати. Тобто на страхові чогось, що тебе тривожить. Тим часом занечищеності, яка не межує з фобією, можеш навіть не зауважувати.”
― Тарас Прохасько, Так, але…

“Бальконна рапсодія
Розкажи мені про свій бальконний досвід - так могло б формулюватися кінове правило про те, що у певний момент двоє героїв мусять вдатися до епізодів далеких споминів.”
― Тарас Прохасько, Так, але…

“Елементарно
Але попри то все я забув, як робляться базові речі. Тепер дивлюся на дев'ятимісячну людину, і не перестаючи бути таким, який знає, що є для чого, що після чого виникає, що як функціонує, намагаюсь повторяти за нею доступні їй рухи, погляди, відчуття, здивування, відкриття, повертаючись до елементарного і найважливішого, про які ніхто не казав мені, що треба. Життя в якому панує не мусиш, а можеш, не повинен, а здатний.”
― Тарас Прохасько, Так, але…

“Літнисько - це місце переважко в Карпатах, куди на літо виїжджали інтелегенти зі Львова, Стрия, тощо. Такий особливий гатунок туристики і курортології, який практикували уламки галицьких інтелігентських родин, котрі дивом залишилися суспільно активними у радянській Україні.”
― Тарас Прохасько, Так, але…

“Тато хотів щось оновити, чогось позбутися, мама відстоювала непорушність кожної деталі. Йшлося фактично про базові постулати генетики - спадковість і мінливість. Навіть твердо зайнявши сторону мами, я розумів рацію тата. З тих часів змінилося тільки одне. Драматичний конфлікт вийшов за межі помешкання і близьких. Переріс у масштаби міста, краю, громади. На психічний комфорт у розширеному середовищі стало важче впливати. Все любе зникає, щось прийнятне оновлюється. Борючись за щось, воюєш проти когось. Старий світ все більше віддаляється.”
― Тарас Прохасько, Так, але…

“Один з моїх прадідів написав книжку, особливою принадою якої є епіграфи-цитати до кожного розділу. Мені ще з дитинства найбільше подобалися два: “без різноманіття немає приємності” і “кожен має свою методу”. Щодо приємностей і метод я маю таке переконання, що людина, яка знайшла свою методу приємності (якщо вона, звичайно, не шкодить комусь іншому), є добрим громадянином. Бо вона знає, що зробити, аби їй було добре. А чим більше є людей, яким більш-менш добре, тим спокійніше усім навколишнім.”
― Тарас Прохасько, Так, але…

“Зельбсферштендліх
У наш час не можна вірити нікому, навіть собі… мені можна. Ажде проблема довіри саме у цьому полягає: сумніватися у власному знанні, сумніватися у знанні себе, а тому потребувати того, хто б міг пояснити не так те, що відбувається у світі, і навіть не закономірності його сприйняття, а те, що відбувається зі мною, який я і що мені потрібно.”
― Тарас Прохасько, Так, але…

“Один з моїх прадідів написав книжку, особливою принадою якої є епіграфи-цитати до кожного розділу. Мені ще з дитинства найбільше подобалися два: “без різноманіття немає приємності” і “кожен має свою методу”. Щодо приємностей і метод я маю таке переконання, що людина, яка знайшла свою методу приємності ) якщо вона, звичайно, не шкодить комусь іншому), є добрим громадянином. Бо вона хнає, що зробити, аби їй було добре. А чим більше є людей, яким більш-менш добре, тим спокійніше усім навколишнім.”
― Тарас Прохасько, Так, але…