Білий попіл Quotes

“Люди теж весь час їдять власні серця! Хіба ти не знаєш? Ви називаєте це совістю.”
― Илларион Павлюк, Білий попіл

“Тому що сором — боязкий. Зате совість — вона голодна! Вона намагається зжерти свого хазяїна. І якщо сором з плином часу слабне, то совість тільки лютішає.”
― Ілларіон Павлюк, Білий попіл

“На якусь мить мені здалося, що... Що вона стоїть у стовпі нетутешнього білого світла, а її очі та усмішка — саме оті, що їх я ніколи не забуду.”
― Ілларіон Павлюк, Білий попіл

“- Винна, - сказав я, видихнувши дим. - Просто зараз в тобі озвався сором. А сором - боягузливий. Зате совість - вона голодна. Совість пране зжерти свого хазяїна!”
― Ілларіон Павлюк, Білий попіл

“Та мій батько каже, що все це - дурниці. Справжній Вій - всередині нас. Він знаходить найменші червоточинки в наших душах і роз'їдає їх, щоб змусити людину повірити, що вона - зла. І тоді дрібні провини спершу спонукають до справжніх гріхів, а потім до страшних злочинів. Батько каже, Вій забирає віру в прощення...”
― Ілларіон Павлюк, Білий попіл

“- Я хочу бути з тобою завжди. І зістаритися разом із тобою.
- І вмерти в один день? - запитала вона, грайливо схиливши голову.
- Вмирати я взагалі не хочу...”
― Ілларіон Павлюк, Білий попіл

“Це ж як сильно мені хотілося цього! Хотілося здобутись на покарання...”
― Ілларіон Павлюк, Білий попіл