Не озирайся і мовчи Quotes

Rate this book
Clear rating
Не озирайся і мовчи Не озирайся і мовчи by Max Kidruk
5,180 ratings, 4.39 average rating, 505 reviews
Не озирайся і мовчи Quotes Showing 1-14 of 14
“Знати, як це називають, і знати, що це таке, - цілковито різні речі.”
Max Kidruk, Не озирайся і мовчи
“... світ насправді простий і безсторонній - саме так, цілковито безсторонній, тобто не добрий і не злий...
...немає ніякої вищої сутності, яка би стежила за нами й виправляла помилки, немає нікого, хто би пильнував за збереженням хисткого балансу між добром і злом, дбав про беззастережне дотримання справедливості, - ніхто крім нас самих, - і якщо ми втратимо віру, піддамося слабкості й опустимо руки, то зрештою, раніше чи пізніше, все зійде на пси, а час застигне, або ще гірше посуне назад.
...діти гинуть у війнах чи помирають від вроджених хвороб, так і не збагнувши, навіщо народилися; вбивці і диктатори купаються в розкошах (і будьте певні, ночами вони не чують голосів закатованих жертв); найгірші негідники уникають кари, а нечесні судді карають невинних; безпринципні посередності пробиваються до найяскравішого світла, а сором'язливі генії гниють у тіні, проте - найважливіше - у всьому цьому немає прихованої сутності чи вищої мети. Жодні страждання не забезпечать вічного життя. І ніхто не отримає відплати за вчинене зло після смерті - десь там нагорі, у карикатурній геєні над хмарами. Усе, що важить, стається тут, навкруг нас, а у височині понад головами - лише безмовна чорнота й порожнеча. Це не добре й не погано. Так просто є.”
Макс Кідрук, Не озирайся і мовчи
“Відсутність виявів любові ще не вказує на те, що любові немає.”
Max Kidruk, Не озирайся і мовчи
“Нерозумно звинувачувати інструмент в аморальності, забуваючи про руку, що його тримає”
Max Kidruk, Не озирайся і мовчи
“- Що я зробив не так? - схлипнув Марк, його нижня губа затряслася, під ніздрями заблищали шмарклі. - Що я мав зробити, щоб вони не знущалися з мене?!

Арсен, здавалося, старішав на очах. Час нарешті нагнав його й невидимим зубилом висікав нові зморшки на лиці.”
Макс Кідрук, Не озирайся і мовчи
“Наука - це лише знаряддя, інструмент. Нерозумно звинувачувати інструмент в аморальності, забуваючи про руку, що його тримає.”
Макс Кідрук, Не озирайся і мовчи
“- Бажання вірити не є доказом. - ... - Навіть якщо мільйони людей у світі вірять у гороскопи, це не означає, що гороскопи правдиві.”
Макс Кідрук, Не озирайся і мовчи
“Завдяки Арсену Марк дуже рано засвоїв: знати, як це називають, і знати, що це таке, - цілковито різні речі.

Соні закортіло його вдарити. Не так через зміст запитання, як через тон, яким його було поставлено.”
Макс Кідрук, Не озирайся і мовчи
“Хлопець на мить заплющив очі, згадуючи, як пляшка розм'якла й зминалася під вогнем, а потім звів погляд на засмагле, ледь видовжене обличчя діда і подумав, що спостерігає щось подібне, тільки не з пластиком, а з плоттю.”
Макс Кідрук, Не озирайся і мовчи
“Хлопець на мит заплющив очі, згадуючи, як пляшка розм'якла й зминалася під вогнем, а потім звів погляд на засмагле, ледь видовжене обличчя діда і подумав, що спостерігає щось подібне, тільки не з пластиком, а з плоттю.”
Макс Кідрук, Не озирайся і мовчи
“Зазвичай саме у віці тринадцяти-чотирнадцяти років у дитячій поведінці з'являються два важливі психологічні новоутворення: хворобливий потяг до дорослості та потреба самоствердження, ним спричинена.”
Max Kidruk, Не озирайся і мовчи
“Бажання вірити не є доказом. Навіть якщо мільйони людей у світі вірять у гороскопи, це не означає, що гороскопи правдиві.”
Max Kidruk, Не озирайся і мовчи
“Поява звичайних ядерних бомб зумовлена історичною необхідністю. Я не кажу, що це добре, я кажу, щодо тих обставин інакше бути не могло. Поява ж термоядерних — результат одержимості 1 людини. І їхні існування повністю безглузда: хтоб не скинув таку бомбу 1-м, загинуть усі. Хмари пилу накриють планету, температура впаде, і людство за лічені роки загине від голоду. Такому завдячувати мама винятково телуру та його колегам.”
Max Kidruk, Не озирайся і мовчи
“Ліворуч, одразу за входом, будуть каси. Підходиш, на екрані за склом висить список фільмів. Обираєш фільм, називаєш його дівчині за касою. На екрані з’явиться схема залу. Вибираєш місця, краще брати шостої чи 7-й ряд, ближче до центру, там найкраще видно. Потім даєш гроші й чекаєш на квитки. Усе. В Україні 2 кінозали, ліворуч і праворуч, трохи далі вглиб будівлі. На квитках написано, в якому показуватимуть твоє кіно, — Арсен помовчав, подумав. — Зали є 2, тому не бери в голову та не ніяковість. Навіть ті, хто там не вперше, не пам’ятають, деяка. Ти не осоромився, з’ясовують, куди йти.”
Max Kidruk, Не озирайся і мовчи