Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник Quotes

Rate this book
Clear rating
Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник by Галина Пагутяк
8 ratings, 4.00 average rating, 1 review
Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник Quotes Showing 1-17 of 17
“Те, що здається при пробудженні безглуздим, у сні цілком правдоподібне. І в книзі – також. Бо книги роблять з нами те саме, що й сни: доводять існування інших можливих варіантів буття. Доки не зітреться враження.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Єдина свобода на цьому світі – це свобода творця. Але творців катастрофічно бракує. Дехто навіть не здогадується про силу, котра дрімає в ньому, пробиваючись крізь сон життя.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Сни здатні розкрити нам увесь трагізм нашого існування в образах, які неможливо передати словами. Не так образи навіть, як глибину і всі нюанси переживання. Це переживання таке самотнє усі сні, але ще самотніше пробудження.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Коли пишеш від руки, ніби зашифровуєш текст від стороннього ока. Коли пишеш від руки, слова, що їх пишуть інші, належать лише тобі.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Людину без фантазії важко назвати людиною. Це – інша раса. Фантазія нагадує філософський камінь: вона трансформує матерію, хоча нічого з нічого створити не може. І якщо вона зникає, світ висихає наче пустеля.
Крім здатності нестандартно мислити та фантазувати, потрібно ще й досягнути певного рівня мистецької правди, яка завжди співвідноситься з особистістю автора. Він не може брехати самому собі.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“У цьому світі важко зберегти здоровий глузд навіть письменнику. Світ змінюється на очах. Те, що вчора здавалось конче потрібним, сьогодні не має жодного сенсу: релігія, мораль, смаки. Людей калічить у цьому шаленому потоці. Це гірше, ніж війна, бо тут немає супротивників і ворог не схожий на ворога. Відповідно на це мала би реагувати література, але окрім цинізму й експериментів, вона ні на що не спромоглася. Вона не встигає за змінами, не визнає естетичних канонів і, мабуть, ніколи вже не опиниться попереду.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Чужі історії стають частиною нас самих лише тоді, коли інтерес до них безкорисливий і не нав’язаний кимось збоку. Ми спостерігаємо здалеку, не переступаючи поріг, за яким починається відповідальність. Не заважаючи – допомагаємо.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Думка про те, що світи, які живуть всередині нас, вмирають разом з нашою свідомістю, якщо не випустити їх з клітки. Але не всім світам буде комфортно на волі. Деякі розсиплються відразу, інші зміняться до невпізнання, а за іншими почнуть полювати. Однак прожити життя, не звільнюючи породжені тобою світи, означає змарнувати час.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Чому одні люди зазнають стільки страждань, а ті, хто поруч, не страждають зовсім? Вища мудрість незрозуміла для нерозвинутого розуму, проте відчуття, що тобою щось керує, виникає у кожної людини. Існують закони, які людина не може осягнути, однак намагається це зробити. А що буде далі? Думаю, людина зникне, добровільно припинить своє існування, усвідомивши, що воно безсенсовне. І спостереження за нею припиниться.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Слова – це та сама земля, з якої проростають образи й символи. Стосовно ж свідомості, то вона є тією самою землею, в якій проростають слова.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Реальність сама себе копіює. Один випадок як віддзеркалення іншого, одна й та сама ситуація повторюється на різних рівнях. Часом ці рівні потрапляють в поле зору однієї людини, і вона починає вважати це містикою. Чим одноманітніше життя, тим частіше подібне трапляється. Тому декому наше існування видається школою, атестат видає смерть, а оцінки в нього виставляє час. Можливо, час і є єдиний Бог, якому поклоняється людство? Тому так багато людей врешті стають атеїстами, збагнувши відносність часу.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Для кожного часу є свій пакет питань. У теперішньому пакеті немає питань про сенс життя, про істину, про те, чи можна позбутись екзистенційного відчаю. Основні питання: як досягнути успіху й стати вродливими та багатими. Егоїзм під виглядом індивідуалізму виявився пасткою, альтруїзм збещеними брехнею і злодійством. Турист на тлі Тадж-Махалу або людина за святковим столом – портрети нашого сучасника. Чи він щасливий? Так, як щасливий ситий звіт у клітці.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Коли настає війна, земля дичавіє. Такі асоціації виникали в людей давніх часів. Пізніше зруйновані міста стали символом наслідків війни. Сучасна війна - відсутність електрики, води, газу. Якщо в давні часи слідом за знищеними полями йшов голод, за руїнами міст - переселення поближче до сіл, то в наші часи - це фактично повна загибель, агонія мародерства і здичавіння. Хаос, що знищує цивілізацію. Усе, що буде потім, - початок чогось цілковито нового, а не відбудова.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Страх – найбільший злочинець нашої свідомості. Замикаючи уста на замок, він порядкує у серці, доки все не розкраде, а що не розкраде, то знищить. Страх повинен керуватися інстинктами, а не людськими законами, тоді він не зможе заподіяти шкоди.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Якщо в просторі людина може рухатися в різних напрямках, тоді чому вона не може рухатися в часі різними напрямками так само? Те, що ми звикли вважати наївним, іноді стає важливішим за найскладніші обчислення. Ми подорожуємо в часі, не замислюючись над тим, що подорожуємо.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Із усіх безмежних можливостей, що дано природою, ми змогли розвинути в собі лише безмежне терпіння і зробити його найвищою цнотою. Терпіти біль, розлуку, вбогість, приниження допомагає надія, що колись це буде оцінено Найвищим судом. Але Найвищий суд – це ми, і ми, звісно, не забаримось видати собі наприкінці нагороду: інше життя, в якому буде трохи менше терпіння. Натомість гріхи чи якісь переступи мають більше варіантів покарання: забути, перетворити їх на чесноти, покаятись. Зло – множинне, і тому здається, що його більше. Терпіння - це вада, що заважає змінити світ. Єдина чеснота, на чому ще наполягав Кант, це усвідомлення усього того, що ми зробили, робимо чи будемо робити. А також те, що роблять інші. І уява тут – один з наймогутніших інструментів, що відкриває шлях до співпереживання та співчуття. А відтак змінює світ.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник
“Одноманітність існування змушує шукати подій у снах: вони стають яскравішими, і якщо не запам’ятовуються, то залишають по собі враження. Якби не було снів, ми б вважали світ значно простішим.”
Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник