Кому вони потрібні? Quotes
Кому вони потрібні?
by
Петро Яценко4 ratings, 5.00 average rating, 1 review
Кому вони потрібні? Quotes
Showing 1-30 of 43
“Є докази й підтвердження їхньоі підготовки, є готовність до перебування в ізоляції. Наша толерантність дає ім змогу зберігати гідність, якою вони собі її уявляють. Натомість вони не дозволяють цього робити в полоні нашим військовим.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Але через цю слухняність росіяни так само готові до вбивства та не будуть протестувати проти жорстокості. Вони так само старанно, які садові меблі й будинки, виробляють війну.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Парадоксально, але страх робить росіянина більш говірким, бо він має «продати» в цей час свою історію. У російських в'язницях є шанс, що хороша історія запам'ятається, а це означає, що до позбавленого волі «з історією» будуть ставитися краще. Проте вже за кілька місяців, зрозумівши, що з ними всіма справді поводяться однаково і як належить згідно з Женевською конвенцією, а відсутність фізичних покарань - не просто красиві слова, вони закриваються й більше не бажають спілкуватись або ж говорять лише вигідні їм речі. Кожен розуміє, що рано чи пізно повернеться на батьківщину.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Імперська ідея — відчуття зверхності, значущості — є основою їхньої ідентичності. Ідею непокори вони вважають надзвичайно шкідливою та приходять боротися з нею також на чужі землі, навіть ціною власних життів.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“У часи совєтської окупації людей, з одного боку, бомбардували «миром» (так називалося все: від космічної станції до дитячих майданчиків), а з іншого - потужно нарощували військову міць.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“На початку вторгнення українські активісти вважали, що зможуть викликати протест у росіян, довівши їм, що їхня армія чинить звірства. Але виявилося, що значна маса хоче чинити звірства, а інша значна частина ніяк цьому не противиться.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“«МКЧХ - це багато чемних слів, але нуль справи там, де це справді складно. Вони вважають, що ви не зможете поламати цю систему, тому вас ігнорують», - гірко всміхається Алекс.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Журналіст П'єр Алонсо з французького видання Меdiараrt написав матеріал про дивну ситуацію, коли своєю бездіяльністю МКЧХ фактично покриває російські злочини.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“«Червоний Хрест працює, приміром, в Африці, там усе просто: є бідні і ми їм допомагаємо. З початком російсько-української війни МКЧХ зіткнувся з великим викликом і схоже, що бюрократи в Женеві не знають, що з цим робити. Щоправда, з чимось подібним Червоний Хрест не зміг упоратися і під час Другої світової. Тоді інспектори, які відвідали нацистський табір смерті Аушвіц, не побачили там жодних проблем».”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Я говорив із представниками МКЧХ, і вони стверджують, що позбудуться навіть обмеженого доступу до місць утримання українців у Росії, щойно заведуть мову про недопуск. Проте за три роки такого мовчання жодного прогресу у відвідуванні понад 180 знайдених Коордштабом місць утримання українців МКЧХ не досягнув.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“У росіян репресії проти своїх - норма. Погляньмо лише на їхній інструктаж перед боєм: як убити себе, щоб не потрапити в полон. І це не лише слова. Зараз ми бачимо справді величезну кількість самогубств, задокументованих дронами. Росіяни не будуть боротися за життя до останнього, для них це не самоціль.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Це країна ходячих мерців. Вони готові вмирати заради нічого, бо їм особисто дістануться сльози від імперської величі й гігантських покладів нафти. Вони йдуть сюди, щоб обміняти своє життя на папірці російського банку, які котируються по сто за один долар.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Померти росіяни хочуть не просто так, а з користю для себе і батьківщини й бажано - з найменшими зусиллями.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Я спробував уявити, що слід зробити росіянину, аби «стати українцем». Певно, це не так просто, як може комусь видаватися. По-перше, який необхідний набір «ознак українця»? Мова, знання мемів з Подерв'янського, обов'язок виступати проти влади в разі незгоди, захищати своїх, а також пісні, література, гостре бажання всюди створювати затишок і одночасно - боронити себе й інших проти російської орди... Навіть якщо це вичерпний перелік, то скільки часу знадобиться на це росіянинові?”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Я сказав, що насправді найманці не потрібні нікому: ані Росії, яка обіцяла їм виплати, ані Україні, яка їх утримує в полоні, і дуже часто - і країні, звідки вони походять.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Непальці, шріланкійці, єменці - прості робітники, мало хто з них розуміє інші мови. Як казав сомалієць Мохаммед, який добре говорить англійською: «Командири кричали нам: “Африка, ґоу! Ґоу!" - і показували рукою в потрібному напрямку».”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“З часів «Айхмана в Єрусалимі», спостережень Ханни Арендт, після десятків розмов з росіянами я не знаходжу нічого нового: найбільше зло заподіюють звичайні слухняні виконавці. Проте зло не видалося мені банальним: воно було надзвичайно винахідливим.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Обміняний на понад 150 українських солдатів проросійський колаборант Медведчук сформулював частковий вислід Великої Московської Мети в статті для російської газети «Комсомольська правда»: «Колишні українці мають будувати державу Росія».”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Упертість і небажання росіян змінювати свої погляди нагадують мертву хватку їхнього ватажка. Ми маємо справу із сотнями маленьких путінів, кожен з яких поводився, як їхній диктатор на різних етапах свого сходження до вершини: запопадливий і слухняний «служивий», сірий і невиразний маленький начальник із псевдо «Міль» - один-із-мільйонів, дуже гнучкий у своїх підходах, тоді як його погляди - закостенілі. Нарешті - великий правитель, жорстокий у діях, хоча водночас м'який у своїх висловлюваннях.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Метью розмірковував, що саме може зупинити росіян, і доходив висновку, що це точно не падіння добробуту.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Не раз мені доводилося втішати журналістів, глибоко вражених ступенем цинізму та повною відсутністю співчуття або каяття в цих людей. Дехто здавався до психотерапії після спілкування з росіянами.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“У Росії людина може робити все, що вона хоче, але за це можуть посадити! - чеканить той без тіні сумніву ...
Коровін - ідеальний солдат путінської армії: відданий, ідеологічно підкутий, хоча й дуже простий. Він вважає, що не йде грабувати і вбивати сусідів, а воює за безпеку всього світу і «захищає свій континент».”
― Кому вони потрібні?
Коровін - ідеальний солдат путінської армії: відданий, ідеологічно підкутий, хоча й дуже простий. Він вважає, що не йде грабувати і вбивати сусідів, а воює за безпеку всього світу і «захищає свій континент».”
― Кому вони потрібні?
“Російські матері під час російсько-чеченських воєн на початку 90-х масово їхали визволяти своїх дітей і чоловіків - полонених військовослужбовців строкової служби. Проте через ЗО років після тих подій лише дуже обмежена кількість жінок виявила бажання приїхати в Україну, щоб побачитися зі своїми чоловіками.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Відтоді минуло ЗО років, і російське суспільство змінилося докорінно. Можливо, значна частина людей у Росії періодично відчуває потребу перебувати в небезпеці або несвідомо шукати загибелі чи каліцтва? Що як у російському суспільстві існує неусвідомлена «культура смерті», яка є більш глибинною спонукою вирушати на війни, а гроші- це лише та краплина, що схиляє шальки терезів до рішення йти на смертельний ризик?
Думка одного з опитаних полонених досить показова й відбиває загальний настрій: «Мені 52 роки, я вже пожив своє. Я прийшов на цю війну
помирати. Я знав, що це квиток в один кінець».”
― Кому вони потрібні?
Думка одного з опитаних полонених досить показова й відбиває загальний настрій: «Мені 52 роки, я вже пожив своє. Я прийшов на цю війну
помирати. Я знав, що це квиток в один кінець».”
― Кому вони потрібні?
“Мине ще два-три місяці, і ми звикнемо до російських полонених, перестанемо сприймати їх як дивовижу. Ми зрозуміємо, що вони
такі ж люди, але в них переважно немає співчуття і співпереживання. Вони не ненавидять нас - вони спокійно й виважено, обґрунтовуючи це для себе, йдуть нас убити.”
― Кому вони потрібні?
такі ж люди, але в них переважно немає співчуття і співпереживання. Вони не ненавидять нас - вони спокійно й виважено, обґрунтовуючи це для себе, йдуть нас убити.”
― Кому вони потрібні?
“Так, це страшні речі. Ми розмовляли з психологами, і вони не радили давати контакти цих людей журналістам. Зґвалтовані священники, кастровані військовослужбовці... Іноземна публіка скаже, що це надто шокує, і психологічно ізолюється: це страшно, дико, і якщо це навіть правда, то це повинно бути дуже далеко.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Норми міжнародного гуманітарного права були запроваджені для дотримання прав полонених у країнах, які мали розбіжності, але й мали спільні цінності та принципи. Коли Міжнародний Комітет Червоного Хреста намагається застосувати ці норми до такої країни, як Росія, то стикається з величезною проблемою: Росія, яка є країною бутафорії в усьому, що стосується гуманності, і удавано підписала ці норми, абсолютно не збирається їх виконувати. Як змусити дотримуватися норм того, хто їх не цінує?”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Я спитав Ольгу [Теліпську, авторку книги «Їхні хлопчики»], чи, на її думку, росіяни зроблять висновки з цієї війни. Чи вони розуміють її марність, небезпеку і чи будуть боятися прийти знову?.. І на всі ці питання вона відповіла негативно:
- Я вважаю, що вони нічого не зрозуміли й обов'язково повернуться. На жаль.”
― Кому вони потрібні?
- Я вважаю, що вони нічого не зрозуміли й обов'язково повернуться. На жаль.”
― Кому вони потрібні?
“- Перед тим, як піти на обмін, дехто з них підходить і дякує, - говорив мені начальник табору пан Руслан. - Згадують хороші умови, ставлення. Я кажу: ви ж поїдете й будете на камеру говорити, що вас мучили, катували. А вони: «У нас не буде виходу».”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
“Це справді засаднича й ціннісна боротьба, якою вони всі перейнялися, хоч і не можуть її пояснити. На ядерну Росію ніхто не збирався нападати, так, але історичне існування імперії завжди стає під загрозу, коли її план розширення буксує. Загалом вони нападають, щоб не допустити розпаду імперії, яка, на їхню думку, насправді в результаті принесе всім мешканцям благо, хоча й через велику й довгу низку потрясінь.”
― Кому вони потрібні?
― Кому вони потрібні?
