Le philosophe qui n'était pas sage Quotes

Rate this book
Clear rating
Le philosophe qui n'était pas sage Le philosophe qui n'était pas sage by Laurent Gounelle
2,430 ratings, 3.76 average rating, 191 reviews
Open Preview
Le philosophe qui n'était pas sage Quotes Showing 1-4 of 4
“Вони активно проживають кожну мить, нічого не очікуючи, не замислюючись, що робитимуть за п'ять хвилин, за годину чи за тиждень. Коли дивляться на квітку, тільки дивляться на квітку. Коли слухають когось, тільки слухають. Коли їдять ананас, тільки їдять ананас...
Вони мовчки смакують кожний покладений до рота шматочок, цілковито усвідомлюючи всі відчуття. Проживають кожну мить, глибоко нулю проймаючись. У присутності іншої людини не очікують захоплення, поваги чи ще бозна-чого. Вони завжди щирі. Не осуджують інших, а тому й не бояться осуду. Вони... вільні.”
Laurent Gounelle, Le philosophe qui n'était pas sage
“Вони активно проживають кожну мить, нічого не очікуючи, не замислюючись, що робитимуть за п'ять хвилин, за годину чи за тиждень. Коли дивляться на квітку, тільки дивляться на квітку. Коли слухають когось, тільки слухають. Коли їдять ананас, тільки їдять ананас...
Вони мовчки смакують кожний покладений до рота шматочок, цілковито усвідомлюючи всі відчуття. Проживають кожну мить, глибоко нулю проймаючись. У присутності іншої людини не очікують захоплення, поваги чи ще бозна-чого. Вони завжди щирі. Не осуджують інших, а тому й не бояться осуду. Вони... вільні.”
Лоран Гунель, Le philosophe qui n'était pas sage
“Нейропсихіатри виявили, що перша справа, за яку людина береться, прокинувшись, інтерпретується мозком як найважливіша, тому надалі мозок кидає всі ресурси на схожі до цієї справи, нехтуючи іншими. Наприклад, якщо починати робочий день з емейлів, твій мозок вважатиме, що найважливішою є інформація ззовні. Якщо вчиняти так щодня, буде все складніше зосередитися і самостійно розмірковувати, позаяк мозок спрямовує всі сили на зовнішні стимули, радше ніж на внутрішні роздуми.”
Лоран Гунель, Le philosophe qui n'était pas sage
“Людина неодмінно мусить завантажити себе різноманітними заняттями, чи то фізичними, чи то інтелектуальними, чи то емоційними, щоб будь-якою ціною уникнути роздумів про себе, своє життя, сенс існування, щоб не витримувати нестерпної відсутності відповіді і думки про смерть... Людина, вдаючись до всіх можливих способів відволіктися - від захоплення професійними задачами до самозабуття та задоволень, - завжди робила все, щоб забути, забутися...”
Лоран Гунель, Le philosophe qui n'était pas sage