Перехресні стежки. Лірика Quotes

Rate this book
Clear rating
Перехресні стежки. Лірика Перехресні стежки. Лірика by Іван Франко
738 ratings, 4.39 average rating, 59 reviews
Перехресні стежки. Лірика Quotes Showing 1-12 of 12
“А у нас чи то вже натура така, чи такий здавна звичай, що хто розбагатіє, той відвертає лице і серце від того люду, з якого він вийшов.”
Іван Франко, Перехресні стежки. Лірика
“Отсей старий, що заблудив у близькім сусідстві рідного села, що стоїть насеред гладкого, рівного шляху і не знає, в який бік йому додому, – чи ж се не символ усього нашого народу? Змучений важкою долею, він блукає, не можучи втрапити на свій шлях, і стоїть, мов отсей заблуканий селянин, серед шляху між минулим і будущим, між широким, свобідним розвоєм і нещасним нидінням, і не знає, куди йому йти, не має сили ані надії дійти до цілі. «Хто то вкаже тобі дорогу, хто підведе тебе, мій бідний народе?»”
Іван Франко, Перехресні стежки. Лірика
“Мої товаришки всі стілько балакали про такі діаманти… ми й не уявляли собі, як багато нам прийдеться зустрічати в житті товченого скла!...”
Іван Франко, Перехресні стежки. Лірика
“І в фундаменті не вся сила дому, а проте без фундаменту дім не буде стояти. Пане меценасе, вірте мені! Поки ви, русини, не маєте своїх дідичів і міліонерів, поти ви не є жаден народ, а тілько купа жебраків та невольників.”
Іван Франко, Перехресні стежки. Лірика
“Знаєте, у кого смалець на голові, той боїться сонця.”
Іван Франко, Перехресні стежки. Лірика
“Життєва
освіта, ось в чім річ! Щоб чоловік привикав жити з людьми, порозуміватися з ними, солідаризуватися. Почуття солідарності між людьми - се мета тої школи. Адже наші селяни жиють досі на становищі диких у пралісах: що поза межами мойого віґваму, те все вороже мені, чигає на мене, бажає мене знівечити. Відси ворожнеча між сусідами за дрібниці, загальне недовір'я, облесливість і брехливість”
Іван Франко, Перехресні стежки. Лірика
“Ну здається, ви з супружого життя винесли досить нерожеву філософію”
Ivan Franko, Перехресні стежки. Лірика
“На се складається багато причин: і само збюрократизування судівництва, що заставляє людей з найменшою дрібницею волочитися по судах, і величезне число справ які мусить залагоджувати один суддя і які навіть найздібнішого найсумліннішого чоловіка з часом доводять до байдужості і отупіння; і саме життя в малих містечках, далеких від усякого духовного і товариського життя, де урядникові поза кругом своєї сім'єю, просто відчиняє двері перекупству; а особливо вразливому, цинічному жидівському перекупству; і вкінці, сама тісна і невисока освіта наших суддів, прокураторів та адвокатів, оте нещасне "Brotstudium", що не дає такому функціонерові нічогісінько, крім знання параграфів, не торкаючи ані психології, ані суспільних відносин, ані історії, ані етики, присипляючи ще в університеті його душу і серце і випускаючи його в світ машиною, як її наведуть переможні обставини.”
Ivan Franko, Перехресні стежки. Лірика
“- Треба насамперед просвітити нарід, а тільки тоді допускати до політики.
- Жаль в такім разі, що наша конституція допускає анальфабетів до голосування, значит, в останній інстанції віддає в їх руки керму політики.”
Ivan Franko, Перехресні стежки. Лірика
“Дивне те людське серце! Найбільше своє щастя, найбільшу розкіш бачить у тім, щоб задати другому болючий удар, зробити його нещасливим, відібрати йому віру в людей і надію на ліпше!”
Іван Франко, Перехресні стежки. Лірика
“Велика любов - то так, як високе шляхетство: noblesse oblige*.

*шляхетство зобов'язує (франц.)”
Іван Франко, Перехресні стежки. Лірика
“Живемо з собою не то щоб сказати, як ангели в раю, - ні... Знаєте, і між святими буває рай і пекло.”
Іван Франко, Перехресні стежки. Лірика