Memorias de una vaca Quotes

“Pero lo peor, pese a todo, no es que haya muchas inexactitudes y mentiras, pues eso quizá sea una característica de todas las memorias. Lo peor es que recordar y poner en el papel lo recordado no trae alivio alguno. En vez de disminuir, las preguntas se multiplican, y la angustia se hace más honda.”
― Bernardo Atxaga, Memorias de una vaca

“Sin embargo, como la mayor parte de las cosas de este mundo, mi propósito inicial era una ilusión. Porque, por mucho que se esfuerce uno, la pluma no sabe tirar para adelante como lo hace el arado: no ahueca la tierra de la memoria en línea recta y con detalle, sino desordenada y torpemente, echando al fondo lo que debe ser dicho, y sacando a la luz lo que se debería haber mantenido en secreto.”
― Bernardo Atxaga, Memorias de una vaca

“найбільш негарні й жалюгідні речі можуть приховувати в собі чудеса.”
― Bernardo Atxaga, Memorias de una vaca

“Ось перевага, яку має ця пора року, — звернулася я до La Vache, — яка залишає дерева голими, і тоді краще видно, в якому світі ми живемо.”
― Bernardo Atxaga, Memorias de una vaca

“Голубонько, у цьому світі немає нічого кращого, ніж жити за розкладом, — сказав мені Зануда. — Вже стемніло і час іти додому. Залиш ніч для сови, кажана та інших нічних тварин і йди відпочивати. Той, хто втрачає нічний сон, втрачає також наступний день.”
― Bernardo Atxaga, Memorias de una vaca

“Гаразд, ти житимеш вісімдесят вісім років, — сказав Той, Хто Розподіляв Час. — Але з цих вісімдесяти восьми тридцять три роки житимеш як людина, двадцять вісім років працюватимеш як віслюк, пʼятнадцять скнітимеш як собака, і останні дванадцять повзатимеш як змія.”
― Bernardo Atxaga, Memorias de una vaca

“Корова знає, що таке самотність, що таке відчай, і знаючи це, вона здатна опиратися мінливості життя. Справді, бути коровою — це так велично!”
― Bernardo Atxaga, Memorias de una vaca

“¿Qué creías que era vivir?
¿Creérselo todo y echarse a dormir? (P. 7)”
― Bernardo Atxaga, Memorias de una vaca

“Al'inizio lo feci malvolentieri, lo facevo unicamente per dar retta allo Scocciatore, sperando unicamente che la smettesse di tormentarmi. Ma poi ci presi gusto e mi ci dedicai anima e corpo. Avevo scoperto il piacere di scrivere e di ricordare, capivo che in questo modo mi sarei finalmente liberata dal peso del passato e che la penna, come un aratro, avrebbe smosso il terreno della memoria e gli avrebbe dato ordine.”
― Bernardo Atxaga, Memorias de una vaca