Oleksandr’s Reviews > The Hugo Winners, Volume 3 > Status Update

"The Hole Man" Ларрі Нівен. Вельми цікаве хард сай-фай оповідання про астрофізику і чорні діри. Автор показав свою ерудицію. На жаль, чисто сюжетно - це лише непогана історія, але не більше.0

"Adrift just off the islets of Langerhans.." Гарлан Еллісон. Дивне і красиве оповідання, яке я, на жаль, так і не допетрав. Але, попри все, добре нагнало мені атмосфери якоїсь лімінальності, гарячкового марення, меланхолії. Дивно, просто дивно...

"A song for Lya" Джордж Мартін. Цікаво було побачити Мартіна поза його гайповим циклом Льоду і Полум'я. Дуже гарне оповідання, яке повільно розкривається все більше і більше протягом читання. Досить небанально обговорюються питання Любові, Бога, та що значить Бути Людиною. Як і багато хороших історій, залишає після прочитання меланхолійний післясмак.

От приклад: Урсула описує утопічне місто з усім добрим, гарним і прекрасним. Утопія, краще слово не підбереш. Бо пласка і нежива, нежиттєздатна. І тут. Авторка додає одну негативну деталь. І враз. Буквально протягом кількох речень це місто набуває форми і реальності, ніби виростає перед очима. Це буквально мене шокувало. Якщо ЦЕ не магія слова, то я не знаю, що іще так можна назвати.

Оу, що ця Урсула ле Ґуїн робить зі словами. Це якась магія, правильно Кінг писав. Коротке оповідання на 7 сторінок "The ones who walk away from Omelas" має дуже цікаву і складну морально-етичну складову, і фінал просто богічний. Але. Майстерність стилю і письменства ще в сотню разів краща.

"Deathbird". Загалом, це оповідання мені лиш краплю поступається іншому від цього автора, "I have no mouth but I must scream", яке було шедевральним.
І знову я зараз нию, що у нас Еллісона перекладене лиш 1 оповідання, зі всього його неймовірного доробку ((

Ох, Гарлан Еллісон "Deathbird". Ця історія дивовижна. І складна. Однозначно треба буде перечитати ще раз пізніше, бо я навряд осягнув усі аспекти. Оповідання-геніальна інтерпретація біблійної історії про створення світу, людини. Про Бога. Чому він божевільний, чому він величає себе з Великої Літери.
Про вмираючу Землю-Матір. І про Змія, про друга.

The girl who was plugged in. James Tiptree Jr. Як кажуть, шукав мідь, знайшов золото. Спочатку не дуже зайшло через дуже " панковий" стиль письма. Але ж далі відкрив, що по суті це оповідання - кіберпанк, і то капець який крутий. Ідея з перенесенням свідомості, загалом будова світу майбутнього, сам сюжет, все настільки класно написано, що я не передам словами.

R.A. Lafferty Eurema's Dam. Дуже дивне та іронічне оповідання, але якесь мені некомфортне. Історія про геніальність та тупість, чи це 2 сторони 1 медалі?
Мені не сподобалося.0

Frederik Pohl and C.M. Kornbluth. Цікаве і складне за моральною тематикою оповідання. Ще й фінал написаний так, що кінцеве рішення залишається за читачем. Подобаються такі теми з напрямків біоетики/медичної етики, та й загалом, загальнолюдської етики.