Maria’s Reviews > Мережевий ефект > Status Update

В сраку, все в сраку, в сраку це і в сраку те, і мене
в сраку особливо.

— Головне — пам'ятай, що ти тут не один.
Ніколи не знаю, що на таке казати. У себе в голові я буквально один, а саме там лежать понад 90% моїх проблем.

В моїх улюблених серіалах у таких ситуаціях завжди є ймовірність появи монстрів, але в реальності таке трапляється лише у 27% випадків.
Також жарт. Ну, в основному.

А є «добровільність», коли робиш щось, чого не мав би, бо інакше тобі нутрощі підсмажить модуль контролю або який там його еквівалент є в людей.

Є один вид добровільності, коли берешся за щось, знаючи, як воно буде, але все одно з якоїсь причини хочеш це зробити, як-от коли я подався на Майлу.

(Бездоганний — ще одне цікаве слово. Про які догани взагалі може йтися? Якщо зібрався захопити корабель на космічному доку й при цьому десь перечепився чи забув узяти з собою зброю абощо, то доганою не обійдеться.)

І саме тому жахлива ідея, щоб люди самі займалися своєю охороною, бо вони значно більше, ніж бойові боти, схильні здуріти й без причин усіх розстріляти.

Тепер я думаю, що варто було спинитися на тих словах. Це вже була чудова відповідь, посутня, зрозуміла, з нею важко сперечатися не як мудак. Але я додав:

тож у нас був час на підготовку, якби ми уявляли, до чого треба готуватися.

— Нормами Корпоративного Кільця вартмехам заборонено брати контроль над приватними системами.
Арада звузила очі:
— Ну то викличте когось і поскаржтеся.