Ярина Кендзьор > Recent Status Updates

Ех, Уно-Уно, такі хлопці у френдзоні

Уночка, моя ж ти квіточка 💔

Ооох 💔
Сильний епізод

Читати водночас "Променистого" і "Таємне життя Біллі Мілігана" — ставити Шаллан межовий розлад особистості

Як я цього чекала! Нарешті. Верещу від радості

Ммм, єгипетська Кайдашева сім'я

Це вперше я погоджуюся, що сцена з шмаганням була дуже доречною
Контрасти 🤌🏻

Це дуже смішно
Гину просто

Як же він незграбно описує любовні лінії 😅

Перекладачка раз по раз використовує слово "відтак" у значенні "отже", і мене це дико бісить
Де були редактори?

Нареееееешті!!!
Нарешті за всю книгу цікавий, несподіваний і захоплюючий епізод

Божечки 💔

Перших сто сторінок можна спокійнісінько назвати "Як жилось дівчатам без елементарної секс-освіти, зате з релігією"

Цікаво, що я читала цю книгу в дитинстві, і добре пам'ятаю всі моменти з Данком, як вони мене тоді хвилювали і захоплювали. А от епізод з вуйком взагалі не закарбувався. Я думаю, я його й не зрозуміла тоді.
А зараз... Як же воно зараз по серцю шкребе

Щось тяжко йде(
Мене просто не захоплює гг

Мм, знайомий типаж персонажа ^^

Щоразу коли читаю Пратчетта, складається враження, наче читаю клаптикову ковдру, яка під кінець складається в одне ціле, і я така "Ах он воно що!"
Але ті перші сторінки, уффф

я не можу

Оооох 💔

Це стає дуже схожим на "Королівського убивцю" Гобб, і я просто в захваті
Чи прочитала я 500 сторінок за день? Так, прочитала.
Давно в мене такого не було

Я верещу. Ридаю. Верещу і ридаю.
Божееее

Згадала все, за що я колись полюбила "Ім'я вітру".
Елодін 🤌

Дивовижним чином я за роки три, якщо не чотири, не дуже й забула те, що відбувалося у першій частині.

Це найкраще, що я читала з української літератури.
Ну, окей, окрім драм Лесі)
Хай буде: це найкращий роман, який я читала з української літератури.
Він переплюнув і "Дівчину з ведмедиком", і "Подорож ученого доктора Леонардо".

Ну як же вони красиво писали колись, як смачно. Мені б хоч десяту частину цієї краси навчитись.

"Що то за спочинок, коли люди витрачають розумову енергію на порожні балачки, виснажують свій мозок нікчемними міркуваннями про справи, які їх не торкаються і не будуть торкатися? Я не згадую вже про той випадок, коли вони просто напиваються.. Сон — от єдиний і дійсний спочинок для людини!"

Я не можу 😭 Коли це закінчиться? Яке ж воно все картонне

Я просто не витримую нудності цієї книги.
Давно я так важко не читала.
Хочеться взяти червону ручку і викреслити половину сторінок.

Перша в моєму житті книга Кокотюхи. Думаю: ну ж для дітей мав би вміти писати.
Ридма ридаю 😭 В тексті, який поданий як дитячий детектив, подати у вигляді загадки шахову партію, яку хлопці наче "розв'язали", а насправді — ні. Дуже сумно.
Підозрюю, що серед учнів будуть шахісти, і не знаю, як їм це пояснити)

Почуваюсь, наче повернулась на лекції з мовознавства, які я обожнювала. Але для чого це було оформлювати у обгортку художньої книги, я не знаю. Бо все, окрім лекцій про мову, дуже нудне і пласке.
Та й тези лекцій час од часу повторюються невідь-нащо

І стала ця пилинка-душа велика, мов світ, бо ховала в собі біль усього світу.
І могутніша від богів, бо боги не знають терпіння.

Сидиш собі, читаєш про природу, деталі полювання, харчування, побуту.
Так мені іноді цього бракує в сучасних книгах, де кожен епізод конче мусить рухати сюжет чи розкривати персонажа.
Часом хочеться просто отак повільно плисти ні про що)