Status Updates From The Career Novelist: A Lite...

Ну то що він про самопромоцію написав, мене устраює. Каже: не вмієте - не робіть, результати порахувати важко, головне все одно хороші тексти, без них нема що продавати, а реклама - це окремий фултайм, якщо у вас уже є фултайм плюс реклама, то де візьмете час на писання самих текстів

Цікаве з селф-промоушена: якщо пощастило вилізти на тв, то журналістам не цікавий сюжет книги, їх цікавить мотивація написати її, а також особистість автора і чи заснована книжка на вашому досвіді. Ну про то шо промоція - це справа особистих контактів, то часто так і є, здається. А ще літагент цей доволі скептичний в тому, чи справді це все впливає на продажі (але, звісно, про соцмережі ще не йшлося в ті часи)

Каже, що три романи, які гарно продаються - це ще не карʼєра, це видавець тільки переконався, що недарма гроші вклав

Його агенція отримує 5000 синопсисів на рік, з них десь в одного з 20 авторів просять ознайомчий уривок, а читають повністю лише 40 романів на рік

В авторів фентезі, сай-фай та детективів більше шансів лишитись в індустрії через дивовижну відданість читачів. Змінювати жанр (а іноді й видавця) - доволі погана ідея

Людство ще ніколи не читало так активно, як зараз (бо рівень грамотності був жалюгідний, читацьке 19 століття чи навіть перша половина 20-го - міф). Отак от

Значить, шо каже: з його практики, 50% авторів ніколи не продадуть другу книгу. Період ввдмов може бути огого і це норм (американський ринок). Звільнятися зі звичайної роботи можна, якщо добре продаються 5 книг, раніше не варто. Книжковий ринок США - бізнес, що не прощає помилок, після першого невдалого контракту важко наздогнати поїзд