Status Updates From Доеміґраційне (Публікації 1...

Гоголь — нащадок козацької старшини й син дідича-народофіла, навіть літературного ділєтанта, остаточно пориває з батьківщиною на те, щоб “всєво сєбя умєртвівші” (як писав до ґр. А. Толстого), служити імперії, в якій бачив фантом вигаданої “Руси”. Природа тяжко покарала за ці експеріменти і Гоголя і Росію: Росію, якої літературу — перед тим соняшну, пушкінську, — Гоголь отруїв трупним ядом своєї “умєртвльонної” душі.

Тим то більше, ніж колибудь, повинні ми тепер, у вирішальні для долі українського народу часи, дбати за його єдність. У цьому дбанні увага до мови, робота над нею є невід’ємна й важлива складова частина. Щохвилини повинні ми пам’ятати старе наше гасло: “Один народ — одна мова!” 1944р

“Приміром, по-російському кажуть: “первый ряд партера”, “ряды бойцов”, “в ряде случаев”. По-українському: “перший ряд партеру”, “лави бійців”, “у низці випадків”. Як бачимо, одному російському слову відповідає троє українських. Такого русифікатори потерпіти не могли. Слова лава і низка в такому значенні були відкинені і заборонені, скрізь писали, як по-російськи: “ряд”.”