Status Updates From The Fifth Elephant (Discwor...

I am choosing to ignore that the side arcs were mediocre, because I love the main arc so much.

- Знаєш, як називають чоловіків, які носять перуки і сукні?
- Так, панно.
- Правда, знаєш?
- Так, пані. Юристами.

Гарний початок книжкового року

I really don't like Gaspode.

I love this book already! It has lgbtqia+-rep and Sam Vimes!

I fucked up my book's cover by having it in my bag while walking around in the rain and I'm mad about it.

Це точно буде в топі книг Дискосвіту.
І це остаточне підтвердження, що читати треба тільки в хронологічній послідовності, бо інакше ви втрачаєте частину сенсів і розуміння.

Після завершення підциклу про відьом Варта стає найулюбленішим. Давно я так не сміявся.

Це був вираз того, хто побачив світло в кінці тунелю, і виявилося, що це мерехтить Чарівна Фея Надії.

Світом керують не герої і не поганці, і навіть не поліціянти. Можливо, його обертають символи.

У віддалених регіонах Убервальду ґноми і тролі досі воювали, Ваймз це знав. В інших місцях вони були у тому стані перемирʼя, коли обидві сторони інтенсивно переозброюються.

Сумнів — це розкіш, яку мають види, яких не відділяє від голодування один обід.

— Майбутнє тебе не лякає?
— Ні.
— Але чому в біса ні?
— Бо воно ще не сталося.

- Але ти хотів, щоб його зупинили, так само, як і я. О так, хотів-хотів. Але сам його зупинити не міг, бо не мав до цього засобів, а я — зупинив, бо міг. Тепер ти маєш розкіш мене засуджувати, бо лишився живий. Ось і вся правда, якщо стисло

Сибіл була в черговій блакитній сукні, тарі і невблаганному настрої.

Ось вам наша вдячність, ось вигідна торговельна угода, як шкода, що ви вже їдете, заходьте ще, тільки не надто часто...

Будь-який громило має силу. Справжній приз — це контроль. Лорд Ветінарі це знав. Коли на шальках терезів стоїть велика вага, важливо знати, де притиснути пальцем.
А ще весь контроль починається з контролю над собою.

— Добренько, заряджено, — життєрадісно сказав Щебінь і закинув на плече лук, що досі дзизчав, — куди стріляти, пане Ваймз?
— Лихо, тільки не тут! Це ж замкнутий простір!
— Лише доки я не натисну на гачок, сер.

Старим друзям завжди треба писати, навіть якщо ти з ними не так уже і дружив.

Суд божий тут замінили на суд юридичний лише десять років тому, і то лише тому, що, як виявилося, юристи значно суворіші.

Головна проблема, на його думку, полягала в тому, що є щось екзистенційно неправильне в тому, щоб пікетувати будівлю, куди і так ніхто крім одного вартового, не хотів заходити.

Нема такої дурні, яку десь вже не утнув якийсь іноземець.

Коп-стажер, що кинув один погляд на вулицю, мусив багато чому навчитися, і якщо він вчився повільно, то швидко отримував неоціненний досвід помирання.

Після нормального сну в роті не смакує так, наче туди налили клею.

просто неймовірно, як легко можуть назбирати проти тебе свідчення люди, які тебе не люблять.

Просто дивовижа, чим тільки люди не займаються, якщо дати їм зайвий час.

Сибіл вловила сигнал. Ваймз не терпів слова «герцогиня», тож, якщо він його вжив, значить - хоче, щоб вона переаристократила тут всіх. Сибіл огорнула гостроверху голову Ді щасливою герцогинністю.

люди її класу ішли по життю, не розглядаючи навіть можливості, що хтось їх зупинить чи поставить їхню доброчесність під сумнів. Здебільшого саме цього ніколи і не траплялося.

— […] Все це... це — шпигунство. А я ніяк не міг второпа-ти, чому Ветінарі видається таким обізнаним!
— А ти гадав, він бачить пророчі сни, любий?

— Лихо! Ти ж не думаєш...
— Ні, я не думаю, сер. Я - державний службовець.
Я даю поради іншим людям, м-м-м, умф. Тоді вони думають.

— Що? Він відрізає шматки від мертвих людей?
— Краще, ніж від живих, сер.