Ксеня Разумейко

“Його очі були такі самі, як і колись. Нехай життя й накладає відбиток на обличчя, очі лишаються вікнами в минуле.”
― Делія Овенс, Там, де співають раки

“- Навіщо ти малюєш траву? - спитав він якось, коли вони сиділи на кухні.
- Я малюю не траву, а її квіти.
Чейз розсміявся:
- Утрави не може бути квітів.
- Ще й як може! - заперечила дівчина. - Подивись-но на цей цвіт. Він дрібний але сповнений тендітної краси. Кожен вид трав квітує по-своєму.
- А навіщо взагалі тобі все це? - І Чейз недбало обвів рукою альбоми та зошити, розкладені на столі.
- Я роблю записи й замальовки для того, щоб краще вивчити марші.
- Про марші тобі слід вивчити одне: де й коли найліпше клює риба, а я й сам тобі може це розповісти.
Кая удавно розсміялась із жарту - йому на догоду, що було їй геть не властиве. А за мить відчула, що втратила ще одну крихітну частинку себе. Такою вже була ціна, котру вона платила, щоб мати когось поруч.”
― Делія Овенс, Там, де співають раки

“Життя велика гра, що має тривати, хай навіть деякі з гравців вимушені покинути поле.”
― Делія Овенс

“Ви наділяєте владою того, кого звинувачуєте.”
― Бодо Шефер