“Мужньо на ворога йди, що на рідне напав твоє місто,
Страху не май, не тремти — смерть же одна для усіх.
А з поля бою коли побіжиш — затремтять тоді й інші,
Бог і в погибельну мить успіх не раз подає!
Ну а коли ти — один, коли військо усе полягло вже,
Бій коли програний вже, і помогти анічим
Ти вже вітчизні не можеш, то що тоді щит для вітчизни?
Кинь його — воїна ти, сина для неї зберіг!..
Скаже негідник, що ти — боягуз? І нехай! А ти — знаєш,
Що за родимий свій край сміло життя покладеш!
Будеш боятись, що хтось там тебе назве боягузом —
То небагато утіх матимеш, друже, в житті!”