“Далі дається характеристика — але знов не самого Чарлі Гудфеллоу, а відношення до нього громадян. Ще старий Лесінг рекомендував змальовувати не красу, не силу, не чесноту, а те враження, яке вони справляють на людей. У читачів тоді залишається (умовне) враження авторової безсторонності, незацікавленості. Це є дійсніший, дужчий спосіб умотивувати вартість описуваного об'єкту.”