“ля Еврипіда жінка — це «найгірше зло»; для Авеля Гелія — «остаточне зло»; для Арістотеля — «з природи неповна і недосконала». Навіть сам Піфагор вважав, що жінка була створена «лихим духом, який також створив хаос і пітьму»; а чоловік походить «від духа доброго, який також створив світло і порядок». «Якби не було жінок, — зазначив Ціцерон, — тоді чоловіки розмовляли б з богами». А в Римі вважали, що найкращим написом на нагробному камені могили жінки може бути тільки один вислів: жила в хаті, пряла вовну.”