“Моїй матері пощастило вірити в життя після смерті, у мене цієї віри нема. Якщо мені не вдасться піти миттєво, єдиною втіхою для мене буде оцінка прожитого мною життя. Мені потрібно знати, що я, так само, як моя матір, не буду шкодувати за тим, як його прожив. У свої останні години, періодично втрачаючи свідомість та знову приходячи до себе, часом повертаючись до рідної німецької, вона сказала: "Це було чудове житття. Ми все сказали одне одному".”