“Старий індієць розповідав своєму внукові притчу. «В душі кожної людини, казав він, йде одвічна боротьба, яка схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк це зло, брехня, ненависть, погані наші вчинки, егоїзм. Другий вовк це добро, надія, гарні вчинки, любов до ближнього, вірність, віра». Ну і таке всяке, ти ж розумієш? Внук на мить замислився, а тоді запитав: «Хто ж тоді перемагає, дідусю, в цій боротьбі?» Знаєш, що відповів старий? Поліна стенула плечима. Завжди перемагає той звір, якого ти сам годуєш…”