“Бачиш жінку з простягнутою назад рукою?
Вона ніби тягне валізу або веде когось за собою
Невидима валіза важка, бо жінка іде повільно
Такі жінки загалом називаються божевільні

Їй нічого було брати з її згорілого дому
І хто там із нею жив, невідомо тепер нікому
Але вони йдуть за нею і молодший все не встигає
І жінка тоді зупиняється: вона завжди на нього чекає”