“Туман часто описують як ковдру, що накриває землю. Яке ж поверхове порівняння, думає Елін, спостерігаючи, як поміж дерев розповзається імла. Ковдра мʼяка й заспокійлива. Незмінна. Затишна.
Нічого спільного з туманом.
Він рухається, наче жива істота, постійно змінює форму: то розпливається, то знову збирається докупи.”