“«Я от не розумію, в чому винен Пушкін, наприклад. Це ж вони з нами воюють, а не їхні книжки», - казав Паша.
А Ростислав Семків у відосі, який я дивився того ж дня, дав найкращу відповідь, кажучи серед іншого таке: «Російська література - це література, яка не працює». Для мене це досі найбільш влучне пояснення. Російська література здебільшого імперська, шовіністична, антиукраїнська, ксенофобська, підлабузницька до кожної своєї влади і має ще багато неприємних характеристик. Російська культура загалом є маркером ідеології, засобом впливу, інструментом поширення вєлікоруских ідей. Але насамперед йдеться навіть не про це. На глибинному рівні важить те, про що говорить Семків. Навіть на своїх віршах про листочок і квіточку вони виростають вбивцями і ґвалтівниками. Тож знову: яка ціна національній літературі, якщо нація впродовж історії лише краде, вбиває і влаштовує геноциди?”