“«Та який він почтальйон! — заперечив тому менший. - Дурак він, папа казав. — Потім знову повернувся до прибульця і підозріливо обміряв його. - А ти... справжній дурак?» «Е, ні! - похитав головою Валушка і підвівся. - Ніякий я не дурак, можеш сам переконатися, якщо глянеш». «Жалко, — скопилив губу малий. — Я хотів би бути дураком і добряче вилаятися королю, що його країна — відстій».”