“Білі овечки пасуться у трав'яному ліжникові та дзвінками подзвонюють, ніби дають знак із самого раю.
Ситі коні прядуть вухами, а хвостами оводів відганяють.
Срібні від сонця яструби висять над головою.
Легкий вітер голівки трав колише.
Вселенська тиша стоїть над горами-долами.
І хочеться або вмерти, або співати.
Файно.”