“Давайте визнаємо: тварини галасують. Вони потребують уваги. Вони шумлять голосніше, ніж овочі, які, своєю чергою, шумлять голосніше, ніж мінерали. Отже, тварини, особливо люди, від природи схильні до драматизації. Вони нічим не важливіші за овочі, але вірять, що важливіші. Це знають усі, хто читав Ліннея. Про це каже вже сама класифікація. Немає жодної ієрархії. Усі елементи рівні, абсолютно рівні. Найпростіша аналогія: спробуйте визначити, яка частина м'яча найважливіша. Відповіді бути не може, бо питання не має сенсу. Можна подумати, це несправедливо, що люди отримують найбільшу увагу. Що крикуни винагороджуються. Що завжди змащують насамперед скрипуче колесо. Але потім спитайте себе: несправедливо по відношенню до кого? Люди — та сама частина м'яча, яка отримує увагу. Люди — та частина м'яча, яка б'ється об землю, але деформується увесь м'яч повністю.”