“На ринку сьогодні ми бачимо цілу низку продуктів, позбавлених їхніх злоякісних властивостей: кава без кофеїну, знежирені вершки, безалкогольне пиво… І цей список можна продовжити: як щодо віртуального сексу як сексу без сексу, доктрини Коліна Пауелла про війну без втрат (звісно ж, із нашого боку) як війни без війни, сучасного перевизначення політики як мистецтва експертного адміністрування як політики без політики і аж до сьогоднішнього толерантного ліберального мультикультуралізму як досвіду Іншого, позбавленого його Іншості <…> Хіба таке ставлення не є ставленням гедоністичної Останньої Людини? Усе дозволено, можна насолоджуватися будь-чим, однак тільки за умови, що воно позбавлене своєї субстанції, яка робить його небезпечним.”