“У місцевій організації нацистської партії підтвердили, що порушник, як і багато колишніх соціалістів, рідко відвідував партійні заходи та майже не брав участі в їхній благодійній діяльності. До того ж він часто сварився з дружиною. З іншого боку, його роботодавці давали йому хорошу характеристику, він був володарем численних нагород і ветераном Першої світової війни із чотирма пораненнями. Останні два факти зрештою вирішили його долю, коли за десять місяців, у вересні 1940 року, відбувся суд, де його визнали невинним за всіма пунктами звинувачення. Іншим чинником, що зіграв на користь Арнульфа В., стало те, що доніс на нього шурин після великої сімейної сварки. Ґестапо намагалося не допускати використовувати себе як інструмент помсти в подібних випадках і закликало Спеціальний суд не приймати доноси, наприклад від ділових партнерів, які посварилися, навіть якщо обвинувачений колись був комуністом.”