“І в цьому світлі Раян робить відкриття, яке мало б здаватися очевидним (або, може, й ні): що його однокашники — його товарищі — не просто суми своїх іміджів у соцмережах, приміряних на себе ролей і відповідних стереотипів. Що вони, як і він, стараються знайти свій шлях, знайти себе. Занадто полюбляють вечірки (і, мабуть, наділені завеликою кількістю привілеїв), але хочуть зробити світ ліпшим, добрішим.”