“Шибки плавилися, мов сніг на сонці, і крізь віконні отвори вилітали книжки, схожі на охоплених панікою птахів, що тріпотіли барвистими крилами. На однісіньку мить вони набували дивовижної журливої краси — таку має серце, що от-от розіб'ється.”