“Вона зараз дивовижно схожа на розквілу мальву, й навіть очі її темні над якими здригаються тичинки вій, дивляться так, як могли б дивитись суцвіття мальв. Ти пильно дивишся в оті мерехтливі її пелюстки, а вони вмить займаються снопами гострих іскор, уста розтягуються в усмішці, і все її смагляве обличчя грає усміхом”