“Вони жили у казці, а я ні. Вони вірили у силу слова, а я, все життя маючи справу зі словами, не мала такої віри. У їхньому світі відьма могла скислити молоко, покотитися по землі чорним клубком і впитися зубами у курячі шийки, а у моєму — ні. Для них існували пояснення і логіка там, де я губилася у безкінечних сумнівах, вони дивилися на себе й на мене і бачили щось інше, відмінне від того, що бачу я.”