“Через кілька днів після мого поселення в домі з привидами до мене ненадовго зайшов старий контрабандист.

— Ви, мабуть, усе життя читали, і тепер вам сумно буде самому без читання. Я постараюся знайти вам трохи книжок.

І вже наступного ранку прийшов молодий контрабандист Андрійко з мішком на плечах; поставив його в кутку. Коли кімната вже зовсім нагрілася, я розв'язав мішок і почав виймати книжки одну за одною. Першим з'явилося гарне видання Го-рація, потім «Метаморфози», потім «Буколіки» й «Георгіки» Вергілія і кілька латинських поетів Відродження. Далі йшли іспанські книжки, переважно видання часів громадянської війни; серед них, однак, була й книжечка Грасіано «Дотепність, або Мистецтво витонченого розуму». На дні мішка лежало кілька англійських авторів часів романтизму: Сауті, Кольрідж, кілька томів Вальтера Скотта, «Гордість та упередження» і врешті, в обкладинці іншого походження, дещо зіпсований екземпляр «Королеви фей» Спенсера.

Тож я мав на цілу зиму читання найкращого ґатунку.”