“Вони протюпали ще трішки, і Марі почула гучний шум води. Ото й був Лимонадний потік. Широкий та величний, він гордовито котив свої жовтуваті хвилі повз розкішні кущі, що мерехтіли смарагдово-зеленим сяйвом. Цілюща вода дихала прохолодою, від якої ставало легше на душі й на серці
Неподалік повільно текла ще одна духмяна річка - темно-жовтого забарвлення. Понад нею сиділи премилі пуцьвіріньки - вудили дрібну рибку й одразу наминали свою здобич (наблизившись, Марі зауважила, що ті рибки скидаються на ліщину) А трохи далі на березі розташувалося невеличке симпатичне село. Темно-коричневі хатинки, дерева, оселя священника й комора були вкриті золотими дахами й розмальовані так пістряво, неначе на них наліпили помаранчеві цукати та мигдалеві зернятка

Розділ 12. Лялькове королівство”