“Щоразу, коли я з'являвся десь межи людьми, я хотів відчувати безпорадні, повні ненависті погляди на собі. Хотілося хоча б у їхній ненависті знайти причину того, що я падаю все нижче і нижче. Іноді здається, що пальцями я можу намацати дно, але піді мною знову розкривається прірва, і я більше не вірю, що дно взагалі існує.”