“Часу завжди мало, завжди. Мало справжнього часу, правильного. Того, якого у нас, насправді, дуже обмаль. Ми сподіваємось, що його завжди буде вдосталь, що все ще попереду, все встигнемо. І не розуміємо, що самі себе обманюємо, самі стаємо заручниками великої катастрофи, про яку дізнаємось вже тоді, коли буде занадто пізно.”