“Щойно ввійшовши до архіву Черчилля в Кембриджі, я ледве стримав крик переляку. Мене зустрів управитель Аллен Пеквуд і, вітаючись, простягнув руку, яка скидалася на штучну. Звісно, манери взяли гору, і я потиснув протез; та враз зрозумів, що він із бронзи.

- Ви щойно потиснули руку Вінстона Черчилля, - промовив Аллен.

Я оглянув лиття і був вражений тим, наскільки воно витончене. Пальці приємної форми, не довгі, не великі.
Це та рука, яка до 52 років так несамовито розмахувала ключкою для поло, стріляла з маузера, керувала гідропланами, розривала колючий дріт на нічийній землі.
Рука, що підписом звалила місто, п'ять пальців, що поклали край режиму.”