“Таким чином виникла ситуація вимушеної двомовності. Добровільна двомовність — це коли іншу мову вивчають за бажанням, бо вона відкриває доступ до деяких професій чи можливостей, але при цьому не є обов'язковою умовою життєвого успіху. А от вимушена двомовність — це коли вибір між знанням і незнанням другої мови водночас є "вибором між повноцінним життям і життям у замкненій спільноті". Саме таким вибором для неросійського населення було вивчення російської. Поступово місцеві, менш престижні, мови витісняла більш престижна, а там, де не витісняла, все одно складалась чітка асоціація панівної мови із життєвим усміхом.”