“А що там у вас всередині, в зернятці, ви й самі, вибачте, не знаєте. Бо, думаючи, про всіх і за все, ви ніколи, мабуть, над собою не думали. То як же ви можете впевнитись, що ви кращий за мене, що я міщанин, а ви - ні? А може, колупнути вас добре - то й однакові, а?”